Реформа децентралізації в Україні де-факто стартувала 2015 року. На початок 2019 року в Україні функціонує 806 об’єднаних територіальних громад, які охоплюють 33% усієї підконтрольної українській владі території (189.4 тис. кв. км) і в межах яких проживає 21.1% усього населення країни (8.3 млн осіб). Економічні успіхи ОТГ дуже різні, як і здатність наповнювати власні бюджети і фінансувати видатки, які поліпшують життя громад.

Нововодолазька селищна об’єднана територіальна громада

На сьогодні в нашій країни проводиться безліч реформ для покращення рівня життя населення. Одна з таких, яка є найуспішнішою — це реформа децентралізації. Але, яка показує практика населення недостатньо проінформоване, що собою представляє ця реформа.
У Нововодолазькому районі на сьогодні утворено дві об’єднані територіальні громади (Далі — ОТГ), а саме Нововодолазька селищна ОТГ та Старовірівська сільська ОТГ.

Раніше в Україні було 11520 територіальних громад, з яких понад 10 тисяч сільських. У 92% сільських громад проживало менш як 3 тисяч жителів. Була вибудована чітка вертикаль влади — сільські громади підпорядковувалися районній раді, районна — обласній, область — Києву. В центр стікалися і всі податки. А потім розподілялися по всій Україні. В результаті роками до сіл гроші не доходили, тому проблеми не вирішувалися.

Отже, об’єднана територіальна громада (ОТГ) — це добровільне об’єднання жителів сільської, селищної або міської ради, які межують між собою. Ініціювати об’єднання можуть як голови та депутати місцевої влади, так і самі жителі.

Тому в Україні був запущений процес децентралізації. Це коли повноваження і ресурси передаються на місця, а громада сама визначає куди витратити зароблені гроші. Але у маленьких громад просто не вистачає ресурсів відродити села. Єдиний вихід — укрупнити кілька рад шляхом об’єднання. Це дає можливість використати спільні ресурси для розвитку територій.

Нововодолазька селищна об’єднана територіальна громада була створена 24 січня 2017 року. Читати далі…

Тячівська громада. Самоуправління як цінність

Тячівська громада — перша міська ОТГ на Закарпатті. Вона утворилась 2015 року, об’єднавши місто Тячів і чотири компактно розміщені навколишні села: Руське Поле, Лази, Тячівка і Округла. Голова Тячівської ОТГ Іван Ковач розповідає, що, об’єднавшись від початку реформи децентралізації, громада зіткнулась із новими для себе викликами.

Тячівська громада, що на Закарпатті, утворилась без досвіду, але з чітким розумінням, що самоврядування є правильним шляхом майбутнього розвитку. Громадівці вчаться ефективно використовувати власні кошти, вкладаючи їх у відбудову гірських доріг та модернізацію усіх шкіл і садочків. У Тячеві запрацювала спортивна арена, де місцева молодь тренується і бере участь у змаганнях різного рівня. Тут працює декілька великих підприємств, орієнтованих на експорт, прокладаються велосипедні маршрути та будуються лікувальні курорти.

— Громади, які прожили три-чотири роки [після об’єднання], довели, що це чи не єдина успішна реформа і чи не єдина можливість привести відносини громади і влади до такого формату, якого потребує громада. Я думаю, що мине час, і ті скептики, які не вірили в децентралізацію, зрозуміють, що це єдиний правильний шлях розвитку суспільства.

Семенівська громада. Соціальні проєкти для всіх

Семенівська селищна громада — одна з перших на Полтавщині. За чотири роки громада мала два раунди добровільних приєднань сільських рад та об’єднала 17 населених пунктів. У Семенівській ОТГ роблять ставку на соціальні проєкти, що рівномірно розвиватимуть усі села. Тут відкрили Будинок захищеної старості, який може прийняти понад 20 людей. Учні місцевої школи отримали змогу навчатися в спеціалізованих класах та проходити курси з робототехніки. Громада має власну муніципальну варту, вкладає кошти у спортивну школу та дитячі майданчики.

еменівська селищна об’єднана територіальна громада (ОТГ) була утворена 2015 року. Вереміївська сільська рада стала першою, що приєдналася до громади. Голова Семенівської ОТГ Людмила Милашевич каже, що за цей час у Вереміївці вдалося зробити чимало.

— Тут зроблена дуже велика робота. У місцевому дитячому садку ми замінили вікна, зробили опалення, підлогу. Провели їм інтернет, встановили дитячий майданчик. Фінансуємо ФАПи (фельдшерсько-акушерські пункти. — авт.), тепер вони можуть отримувати удвічі більше коштів на придбання ліків. Якщо їм ліків не треба, хай вони акумулюють ці кошти — можливо, на якийсь медичний апарат. Вулиці у селі всі освітлені. Це те, що потрібно людям. Раніше люди дуже хвилювалися, що за кожною довідкою треба буде їхати в Семенівку. Але все це видається в старостаті, людям не треба їхати нікуди, все воно залишається на місці.

— У нас дуже хороший колектив старост. Розумієте, ну наскільки молоді, талановиті, працьовиті. Тут соромно нічого не робити. Вони не лише фантазують, а дивляться, як краще все можна зробити відповідно до наших умов. Звикли вважати, що Семенівка там — це глибинка. Зрозуміло, що легко працювати там, де є база і можливості. А от спробувати знайти і розвивати таланти в таких місцях — то зовсім інша справа.

Байковецька громада: великі підприємства та обсерваторія

З моменту об’єднання у жовтні 2015-го року Байковецька громада встигла стати прикладом для утворення інших громад: тут відкрили першу в Україні сільську автоматизовану обсерваторію, що дає учням можливість досліджувати далекі галактики; інвестують у кінно-спортивний клуб; планують розширення великих підприємств, зокрема із виготовлення електроніки до автомобілів Volkswagen, Audi та Porsche.

Байковецька об’єднана територіальна громада (ОТГ) утворилась у жовтні 2015 року. Усього до об’єднання входить 7 сільських рад, дві з яких приєдналися в грудні 2018 року. Станом на березень 2019 року на території Байковецької ОТГ проживають майже 9 тисяч людей.

Центральним у громаді є село Байківці, що за декілька кілометрів від Тернополя. Окрім Байківців, до громади входять села Шляхтинці, Лозова, Гаї-Гречинські, Курники, Стегниківці, Дубівці, Чернелів-Руський та Соборне.  Байківці ще до впровадження реформи децентралізації були потужним бюджетоутворювальним селом у регіоні. За словами голови Байковецької ОТГ Анатолія Кулика, мешканці довколишніх сіл, дивлячися на приклад Байківців, повірили, що позитивні зміни поширяться на всю громаду й вирішили об’єднатися.

Відповідно до звіту експертів Центрального офісу реформ при Мінрегіонбуді, 2018 року Байковецька громада посіла 20 місце за рівнем фінансової спроможності серед 227 українських громад із чисельністю населення від 5 до 10 тисяч осіб. Власні доходи на одного мешканця у Байковецькій громаді складають 14 230 грн. і це сьомий за величиною показник у згаданій групі ОТГ.

Глибока. Громада проектів

Після об’єднання в громади – найважливішим чинником успішності тої чи іншої громади став не вдячний електорат і його кількість, як раніше, а кількість бізнесу, зосередженого на тій чи іншій території, який акумулює кошти і сплачує податки, які пізніше і потрапляють безпосередньо в бюджет громади, на території якого він зареєстрований. Саме тому мудрі громади почали рух із залучення інвестицій, створення бізнес- і соціальних проектів, об’єднання людей у кооперативи.

Глибоцька ОТГ об’єднує всього два села й одне селище, що розташовані неподалік великого міста – Чернівців, куди більшість місцевих мешканців їздить на роботу, навчання або базар.

Не зважаючи на безпосередню близькість Глибоцької ОТГ до українсько-румунського кордону та дороги М19, яка є частиною важливої європейської магістралі Е85, що простягається з порту у Клайпеді (Литва) до порту в Александруполісі (Греція), об’єднана громада жодного зиску з цього не має, оскільки усі три населених пункти розташовані в стороні від цієї автомагістралі.

— Найперше, що ми зробили, це освітлення вулиць. Шість з половиною кілометрів освітили, зокрема такі ключові місця, як церква, зупинки потяга, маршрутки тощо. Одним зі стратегічних пунктів нашої роботи була боротьба за екологію. Ми ввели регулярне вивезення сміття. Однак проблема ще не доопрацьована, та все ж сміттєзвалищ поменшало. Також зробили капітальний ремонт центральної вулиці.

Тростянецька громада: промислово-туристичний кластер

Тростянецька міська об’єднана територіальна громада, що на Слобожанщині, була утворена 2017 року. Маючи міцний фінансовий фундамент, після об’єднання Тростянець отримав потужний ресурс для стратегічного розвитку. У цій громаді втілюють проекти, що якісно і територіально виходять за її межі. Тут взяли на баланс районну лікарню і роблять капітальний ремонт її стаціонару; фестивалі музики та історичної реконструкції збирають туристів з різних куточків України. Також у Тростянецькій громаді планують відновити біатлонну базу для міжнародних змагань.

До складу Тростянецької міської об’єднаної територіальної громади входить місто Тростянець і чотири села. Загальне населення громади — майже 22 тис. осіб. Бюджет громади за два роки зріс у чотири рази — майже до 200 млн гривень. Зростає і бюджет розвитку, який громада спрямовує на парки, лікарні, школи, спортивні заклади тощо. Голова Тростянецької громади Юрій Бова каже, що згідно з перспективним планом до громади мають приєднатися ще 11 сільських рад.

— У міста залишаються такі пріоритети: робочі місця, інвестиції, розвиток інфраструктури і туризму. У стратегії розвитку громади ми чітко подивились, що є в сільській місцевості, і фокусуємо свою увагу на тому, як відкрити їхні сильні сторони, яким чином розвинути їхні пам’ятки історії чи архітектури, які там мають бути підприємства чи де створити робочі місця.

— Це дійсно шанс розвитку: приєднуватись маленьким селам до районних центрів і спільно вирішувати всі проблеми. У селі Кам’янка ми відремонтували дорогу, закупили автобуси і пустили їх у село. Цього року держава виділила ще кошти на ремонт дороги в іншому селі. Уже вивозиться сміття нашим комунальним підприємством по міському тарифу, ремонтується клуб, бібліотека, дитячий майданчик. Робимо парк, бо кажуть: «Хочемо такий парк, як у вас, тому що у нас одна об’єднана громада».

Княгининок. Громада креативних експериментів

Княгининівська об’єднана територіальна громада (ОТГ), що на Волині, була утворена в серпні 2016 року, коли по Україні працювали вже понад 200 таких громад. Місцеві мешканці не одразу повірили в перспективу змін, однак сьогодні ця громада є прикладом успішного об’єднання та втілення ідей. У селі Княгининок будується завод із заморожування ягід, що експортуватиме продукцію на різні континенти.

Місцевий шкільний стадіон перетворили на обладнаний спортивний комплекс, де займаються всі охочі. Громада встановлює по селах баки для сортування сміття та опікується екологічною безпекою своїх населених пунктів. Місцеві ентузіасти втілюють тут креативні проєкти, серед яких — художньо оформлені зупинки та вулична бібліотека з книжками у холодильниках.  Княгининівська громада об’єднала дев’ять населених пунктів, де офіційно проживають понад 9 тисяч людей. Місцеві жителі працюють здебільшого у сільському господарстві та гуртово-роздрібній торгівлі. Значна частина мешканців їздить на роботу до Луцька, за 7 кілометрів від центру громади. Бюджет ОТГ 2019 року склав понад 55 мільйонів гривень. Очільниця Княгининівської громади Олена Твердохліб каже, що громада отримує гроші, зокрема, від земель комерційного призначення, за які інвестор сплачує пайову участь у розвитку інфраструктури села чи селища.

— За останні декілька років ми змінилися, мабуть, в триста разів. По-перше, змінилися мізки в людей. Вони стали інакше сприймати все, що тут робиться. По-друге, це матеріальні зміни, бо тепер на кожного жителя громади в бюджеті є більша сума. Ми не є бідною громадою, але ми думаємо над тим, як мати більше коштів для розвитку. Бачимо, що сьогодні є попит на місцеву нерухомість – у нас хочуть жити люди. Оце мені дуже приємно, тому що хоча ми й під містом Луцьком, але такого раніше не було.

Полонська громада: нова стратегія та архітектура

Протягом останніх років Полонська громада отримала ресурси для розвитку, про які раніше не могла і мріяти. 2018 року тут збудували сучасний Центр надання адміністративних послуг, спроектований відомим українським архітектором Віктором Зотовим. Керівництво громади встановлює очисні споруди, які невдовзі забезпечать жителів питною водою з річки Хомори. Разом з експертами з просторового планування Полонська ОТГ напрацьовує довгострокову стратегію розвитку, яка має на меті розвинути туристичний потенціал регіону та відновити порцелянову промисловість.

Навесні 2018 року у Полонській ОТГ відкрився Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Його проект розробило архітектурне бюро ZOTOV&CO. Центр збудували за чотири місяці з нуля, використовуючи енергоефективні технології. Так громада зможе економити майже половину енергії, яку витрачають на обігрів звичайні адмінприміщення. Меблі, обладнання і спеціалізоване програмне забезпечення для Центру надала Програма «U-LEAD з Європою». Голова Полонської громади Франц Скримський каже, що ЦНАП забезпечує 11 робочих місць і надає понад 160 видів послуг. — Найпопулярніша послуга сьогодні — це реєстрація місця проживання.

Полонська об’єднана територіальна громада (далі — ОТГ) була утворена у жовтні 2015 року. До її складу входить місто Полонне і 29 сіл. Загалом населення ОТГ складає 34 тисячі мешканців.

Шахівська громада: об’єднання після обстрілів

Шахівська об’єднана територіальна громада стала першою сільською громадою на Донеччині. Переживши обстріли у 2014 році, три сільські ради ризикнули об’єднатися і сьогодні амбітно розбудовують інфраструктуру громади. Нині Шахівська ОТГ посідає одне з  чільних місць у рейтингу фінансової спроможності серед невеликих громад. Тут відкрили Центр надання адміністративних послуг, Центр безпеки громадян і встановили гібридну електростанцію на сонячних панелях. У Шаховому працює оновлена опорна школа для дітей з 14 сіл.

гадки про Шахове датуються ще XVIII століттям. У радянський період (з 1919 року) і до 2016-го  село називалося Октябрське, а відповідно до закону про декомунізацію його перейменували на честь першого власника села Олексія Шахова. Сьогодні населення Шахівської громади становить понад 3 тисячі осіб. Більшість жителів зайняті у сільському господарстві, промисловості, соціальній сфері.

Шахівська громада була створена восени 2015 року. Сьогодні вона об’єднує три сільські ради (14 сіл) і планує надалі розширюватись. Очільник Шахівської ОТГ Володимир Кучеріненко каже, що початок об’єднання був непростим, але результат себе виправдовує.

 

— На початку, коли ми стали обговорювати можливість об’єднання у громаду, було страшнувато. Тому що ми об’єднали три сільські ради з різними бюджетами і різною кількістю сіл. Сьогодні ми не шкодуємо про об’єднання і думаємо, що це було краще рішення. По-перше, виріс бюджет. По-друге, ми бачимо, що певні проекти зрушили з місця, що в громадах робляться зміни. Також у нас збільшується кількість робочих місць. Через кілька років після об’єднання я можу впевнено сказати, що ми б не втілили стільки проектів у старому складі.

Звернутися до розробників Стратегії ОТГ

тел. горячої лінії 067-579-14-51

e-mail: Bogromada@gmail.com

Долучайтесь до нас у